4 березня у Львові відбувся Конргес місцевих та регіональних влад за участю Президента України Володимира Зеленського. У відеоселекторному режимі до засідання долучились начальник РВА Юрій Лобач, голова районної ради Віктор Хиць, голови міських, селищних та сільських рад району.
Володимир Зеленський зазначив, що учасниками зустрічі особисто та в онлайн-форматі стали всі члени Конгресу, які представляють як центральні органи влади, так і регіональне керівництво, голови міст, сіл, зокрема й тих, що нині тимчасово окуповані.
На засіданні Конгресу також були присутні керівники та інші представники Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Офісу Глави держави, сил безпеки та оборони, а також представники держав – партнерів України.
«Головне завдання цього засідання Конгресу – не лише підбиття ключових підсумків роботи державних інституцій та місцевої влади протягом найскладнішого року для нашої держави – року війни, а й визначення рішень, щоб зробити нашу державу ще міцнішою. На всіх рівнях – від центральних урядових структур до управління громадами країни», – наголосив Президент.
Глава держави подякував усім присутнім за те, що Україна пройшла цей складний рік війни.
«Ми зберегли функціональність держави. Ми зробили так, що наявність українського прапора означає наявність нормального життя, передусім соціальних можливостей. І коли ми звільняємо від ворога нашу землю, всі це усвідомлюють – не тільки, до речі, в Україні, а й усюди», – сказав Володимир Зеленський.
За його словами, понад 1,5 трлн грн було спрямовано торік для забезпечення оборони, 768 млрд грн спрямували на соціальні виплати.
«Попри тисячі російських атак ми всі разом забезпечуємо незламність України. І це пріоритет. Війна. Перемога. Незламність для цієї перемоги. Всі пункти в нашому порядку денному спрямовані саме на це. Як результат, наші громадяни й усі люди у світі бачать, що Україна – це потужна держава. Україна вміє захищати життя», – наголосив Володимир Зеленський.
Серед пріоритетних питань Глава держави назвав безпекові й оборонні виклики, соціальний захист громадян, відновлення інституцій на деокупованих територіях, відбудову у звільнених районах, посилення енергетичної спроможності громад та стратегічні питання розвитку держави, зокрема антикорупційну діяльність.
Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак акцентував, що Конгрес створювався заради посилення співпраці влади всіх рівнів, обговорення актуальних проблем громад та регіонів і об'єднання зусиль задля їх подолання. На тлі війни всі ці завдання стали ще актуальнішими.
«Події останнього року не раз довели: від позиції конкретних представників влади, від активності, швидкості та якості нашої з вами взаємодії часто залежить життя та здоров’я багатьох наших громадян, а часом навіть успіхи наших оборонців на полі бою. Тож, як наголосив Президент, питання оборони та безпеки сьогодні є для нас основними», – сказав Андрій Єрмак.
Він також зазначив, що після перемоги перед державою стоятимуть не менш серйозні виклики, зокрема відбудова та створення умов для повернення людей, які були змушені покинути рідні місця через війну.
«За підрахунками уряду, агресор зруйнував або пошкодив уже понад 81 тисячу об’єктів цивільної інфраструктури. З них понад 62 тисячі – житловий фонд. Понад 2 тисячі навчальних закладів. Майже півтисячі лікарень. Все це необхідно відновити в найкоротші строки», – наголосив керівник Офісу Президента.
«Маємо не просто відбудувати кожен населений пункт, житло та всі об’єкти інфраструктури. Маємо скористатися з нагоди побудувати їх на найкращому світовому рівні», – додав він.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на важливості реалізації проектів з відновлення об’єктів енергетики, житла, критичної інфраструктури, здійснення гуманітарного розмінування, також підтримки малого та середнього бізнесу.
Голова уряду зазначив, що Україна розраховує на фінансову допомогу США та Євросоюзу в питанні швидкої відбудови важливої інфраструктури, зокрема об’єктів енергетики. Крім того, через ініційовану Президентом фандрейзингову платформу United24 зібрано понад 500 млн грн на швидке відновлення. Суспільство вже цього року має побачити перші результати, наголосив Прем’єр-міністр.
«А в майбутньому велика відбудова стане мегапроектом на багато років для всієї вертикалі української влади, місцевих громад. Наше завдання – підійти до цього процесу максимально ефективно, прозоро та якісно», – сказав Денис Шмигаль.
Очільник уряду закликав територіальні громади активніше передавати до державного реєстру інформацію про об’єкти, які потребують відновлення.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що в питанні формування механізмів компенсації збитків, завданих агресором, особливу роль мають відігравати регіони.
«Правильні підходи до реєстру завданої шкоди, правильне розпорядження фондами – це і є складова успіху, прозорості, довіри», – переконаний він.
Доповідаючи про безпекову та гуманітарну ситуацію на тимчасово окупованих і звільнених територіях України, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що від окупантів уже звільнено майже 20 тис. кв. км території країни. За його словами, близько 30% території залишаються потенційно небезпечними з погляду мінного забруднення, а робота з гуманітарного розмінування може зайняти десятиліття.
Ігор Клименко також розповів про реалізацію проектів, що мають забезпечувати захист цивільних громадян, зокрема й у навчальних закладах, публічних місцях тощо. Держприкордонслужба здійснює заходи з укріплення державного кордону.
Голова СБУ Василь Малюк поінформував про безпекові заходи, що здійснюються на деокупованих територіях України. Зокрема, працівники спецслужби займаються виявленням агентурних мереж ворога, викриттям колаборантів, встановлюють і фіксують злочини окупантів.
Віце-прем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук розповіла про роботу з внутрішньо переміщеними особами, організацію евакуації громадян та надання їм допомоги. За її словами, на сьогодні в Україні зареєстровано майже 5 млн ВПО, а їх фактична кількість – близько 7 млн осіб. Ще близько 5 млн українців знайшли прихисток за межами країни.
Ірина Верещук зазначила, що в поточному році пріоритетом буде тимчасова інтеграція переміщених осіб на нових місцях проживання та підготовка до повернення їх на місця постійного мешкання. За її словами, уряд розробив Стратегію державної політики внутрішнього переміщення до 2025 року та покроковий план реалізації цієї стратегії.
Окремо йшлося про допомогу підприємствам із релокацією в безпечніші регіони. Як повідомила Ірина Верещук, у межах урядової програми з релокації у 2022 році було переміщено понад 790 потужностей, у результаті цього вдалося зберегти 35 тис. робочих місць та створити 7 тис. нових.
Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков доповів про плани щодо відновлення пошкодженої та зруйнованої інфраструктури та заходи з реалізації такого плану у 2023 році.
За його словами, серед пріоритетів на поточний рік – будівництво захищених об’єктів енергетичної інфраструктури, забезпечення водопостачання на півдні України, відновлення комунальних мереж у деокупованих населених пунктах, будівництво мостів і залізничного полотна на ключових напрямках та розширення експортного потенціалу. Крім того, як повідомив урядовець, незабаром запрацюють три великі житлові програми.
Заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба презентував Офіс Конгресу місцевих та регіональних влад, який зосередить увагу на проектній роботі, зокрема формуванні кадрового резерву, наданні організаційної, експертної та юридичної допомоги громадам. За його словами, Офіс працюватиме на постійній основі, в перспективі можливе відкриття регіональних представництв, зокрема там, де це необхідно, наприклад, на деокупованих територіях. Сьогодні було затверджено структуру та керівництво Офісу Конгресу.
До учасників засідання Конгресу у відеоформаті звернулися: Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Асоціації муніципалітетів Австрії, мер м. Графенвер Альфред Рідель, міський голова Лондона Садік Хан Аман та мер Парижа Анн Ідальго.
У межах засідання Конгресу відбулося позачергове засідання Кабінету Міністрів, на якому було затверджено Державну антикорупційну програму на 2023–2025 роки.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав це важливим для держави кроком з розширення антикорупційної структури. Програма визначає заходи, спрямовані на посилення ефективності системи запобігання корупції у пріоритетних сферах суспільного життя, як-от судочинство, державне регулювання економіки, митна справа та оподаткування, державний і приватний сектори, будівництво, земельні відносини, інфраструктура, сектор оборони, охорона здоров’я, освіта, наука і соціальний захист тощо, а також низку інших кроків для усунення можливих корупційних чинників.
