21 листопада 2024 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Відомості про район
Діяльність райдержадміністрації
Прес-центр
Район сьогодні
  • Розпорядчі документи
  • Регуляторна політика
    Публічна інформація
    Інформація з установ району
    Оголошення
    Програми та стратегії району
    Виконання програм та стратегій
  • Децентралізація влади
  • Самоорганізація населення
  • Вивчення громадської думки
  • Очищення влади
  • Електронне звернення
  • Вакансії державної служби
  • Інвестиційний довідник
  • Запобігання проявам корупції
  • Внутрішній аудит
  • АРХІВ НОВИН

    « Листопад 2024 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1 2 3
    4 5 6 7 8 9 10
    11 12 13 14 15 16 17
    18 19 20 21 22 23 24
    25 26 27 28 29 30  
    Вівторок, 26 вересня 2017 11:22

    Євроатлантична інтеграція

    Розвиток електротранспорту – інвестиція у заміщення імпортних нафтопродуктів в Україні

    На цьому наголосив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, відкриваючи 4-у Міжнародну виставку електромобілів та гібридів «PLUG-IN UKRAINE» у виставковому центрі  «ACCO International» у Києві.

    Виставка представляє кращі світові бренди електрокарів, які також набирають популярності в Україні, зокрема: Tesla, BMW, Jaguar, Honda та інші.

    Глобальний ринок електромобілів швидко зростає. Якщо у 2010 р. у світі було продано лише кілька тисяч електрокарів, то у 2018 р. – вже понад 2 млн таких екологічних авто.

    За даними авторитетного міжнародного видання «Bloomberg», у 2025 р. очікується зростання продажу до 10 млн електромобілів у рік.

    «Україна також слідує цьому тренду. Якщо у 2015 р. в Україні було лише близько 500 електромобілів, то станом на 01.05.2019  – вже понад 12600», - повідомив С.Савчук.

    Стимулюючим фактором переходу на електротранспорт є різке скорочення вартості акумуляторів у світі.

    Окрім цього, в Україні скасовано ПДВ на ввезення електрокарів до 2022 року.

    Водночас, як повідомив Президент України Володимир Зеленський на iForum-2019, якщо ми хочемо чистий і доступний транспорт, нам потрібна інфраструктура для електромобілів (зарядні станції, паркінги тощо).

    «Тому продовжуємо співпрацювати з Мінінфраструктури та іншими стейкхолдерами», - повідомив С.Савчук та пояснив, що широке використання електромобілів дозволить:

    - заощадити на імпорті нафтопродуктів;

    - зменшити викиди CO2;

    - мати чисте навколишнє середовище.

    В Україні стартували інформаційні кампанії на тему європейської та євроатлантичної інтеграції

    Інформаційні кампанії на тему європейської та євроатлантичної інтеграції України, мета яких – роз’яснення українцям переваг стратегічного курсу країни на членство в ЄС і НАТО, стартували в Україні. Про це поінформувала на засіданні Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки Голова ради, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. 

    В рамках кампанії створені інформаційні листівки «Чому НАТО?» та «Європа надихає». Перша з них містить просту та зрозумілу інформацію про переваги членства в НАТО, те, як стандарти НАТО змінять життя українських військових та простих українців, історію розвитку відносин України та НАТО, спростування популярних міфів про Альянс, відповіді на поширені питання. Другий випуск за допомогою інфографіки розповідає про результати підтримки Євросоюзом реформ в Україні,  містить статті про можливості, які надає євроінтеграція в освіті, бізнесі, енергетиці, енергоефективності тощо. Листівки наразі поширюються в 12 пілотних областях України, обраних на основі якісного соціологічного дослідження, проведеного перед стартом кампаній.

    Також у рамках кампанії на кількох FM-радіостанціях виходять понад 20 різноманітних інформаційних роликів з роз’ясненням того, які можливості Україна отримує завдяки обраному зовнішньополітичному курсу. У межах кампанії стартували два цикли інформаційних програм «Чому НАТО?» та «Євроінтеграція – сила можливостей», які виходять 4 дні на тиждень наживо на одному з центральних телеканалів, а потім поширюються на регіональних телеканалах у запису. Кожна програма присвячена окремому аспекту інтеграції (освіта, бізнес, дерегуляція, юстиція, оборона тощо).  Також будуть проведені цикли прямих ефірів з експертами з означених питань на всеукраїнських радіостанціях і запущені серії відеороликів для соцмереж.

    «Держава вперше запустила такі інформаційні кампанії, - зазначила Віце-прем’єр-міністр. - Вже зараз ми бачимо надзвичайно великий інтерес до матеріалів кампанії і бачимо, наскільки затребувана інформація, викладена простою і зрозумілою мовою. Значення цих кампаній особливо велике, оскільки серед потоку інформації, який ллється з усіх боків в рамках передвиборчого періоду, громадянам важливо виокремити неупереджені дані, побудовані на фактах, які вони могли би порівняти з тим, що говорять різноманітні політики».

    За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, така практика  проведення державних потужних інформаційних кампаній буде продовжена. Вона наголосила, що важливою складовою успіху є залучення професіоналів ринку комунікацій, та закликала їх не боятися співпрацювати з державою в цьому напрямі, беручи участь у наступних тендерах. Окрім того, Віце-прем`єр-міністр запросила міністерства та ЦОВВ активніше подавати свої пропозиції для формування планів заходів з комунікації європейської та євроатлантичної інтеграції на наступний рік, а також давати інформацію зі своїх сфер діяльності для наступних інформаційних кампаній.

    Міністерства, центральні та регіональні органи влади можуть звернутися для отримання інформаційно-роз’яснювальних матеріалів  кампаній з метою подальшого поширення на електронні скринькиЦя електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (прес-служба Держкомтелерадіо) та Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. («Український інститут розвитку медіа»).

    В Україні презентували Стратегію гендерної рівності Ради Європи

    В Україні презентували Стратегію гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки.  Стратегія розрахована на шість років і містить стільки ж стратегічних цілей: запобігання гендерним стереотипам і сексизму та боротьба з такими явищами, запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству, забезпечення рівного доступу жінок до правосуддя, досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків в ухваленні політичних і суспільних рішень, захист прав жінок-мігрантів, жінок-біженців, жінок і дівчат, які шукають притулку та реалізація стратегії досягнення гендерної рівності в усіх політиках та заходах.

    "Цілі, що описані у Стратегії, не є декларативними. Це активний процес, який в Україні розпочався півтора роки тому й нині успішно втілюється у політиках всіх міністерств. Україна, не чекаючи затвердження Стратегії Ради Європи, уже рухається цими шістьма напрямками", – заявила Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, виступаючи з вітальною промовою на презентації Стратегії. "Уперше в історії України питання гендерної рівності має підтримку на найвищому політичному рівні і є серед пріоритетних у Плані дій Уряду на 2018 рік", – підкреслила Віце-прем’єрка.

    За її словами, уже сьогодні можна говорити про перші результати. Зокрема, в Україні зростає  кількість жінок у політиці, покращується доступ до ринку освіти та праці, гендерний компонент уже закріплений на законодавчому рівні, також триває активна робота над оновленим Національним планом дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». «Та попри цю велику й успішну роботу, представники «руського міра» через так звані заклики до захисту традиційних сімейних цінностей намагаються викривити нашу картину гендерної складової. Я переконана, що в українському суспільстві є достатня кількість людей, які не дозволять спотворити реальність, і нам вдасться повною мірою реалізувати важливі напрямки гендерної політики», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

    "Рада Європи створила Стратегію гендерної рівності, і ми раді співпрацювати з вашою країною на всіх можливих рівнях. Ми розуміємо, що ситуація в Україні особливо складна через конфлікт на Сході, де кількість жінок серед жертв надзвичайно велика. Ми готові й надалі підтримувати ваші зусилля з реалізації гендерної політики", – заявив Спеціальний радник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Режі Брійя.

    Презентуючи  Стратегію, Урядова уповноважена з питань гендерної політики України Катерина Левченко заявила, що  Україна – перша країна, яка презентує Стратегію гендерної рівності Ради Європи на національному рівні. "Ідеї, які сформульовані у Стратегії, не є абстрактними, це конкретні плани з конкретними термінами їхньої реалізації, що націлені на протидію гендерним стереотипам, сексизму, насильству щодо жінок тощо. Я переконана, що гендерна рівність є основою правового, демократичного суспільства", - наголосила Урядова уповноважена.

    У заході також взяли участь Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енбер та Радниця з гендерних питань Офісу Ради Європи в Україні Катья Тіілікайнен .

    Довідково

    Нова стратегія гендерної рівності є ключовим елементом реалізації місії Ради Європи, суть якої - захищати права людини, підтримувати демократію та забезпечувати принцип верховенства права. Стратегія, ухвалена Радою Європи 7 березня цього року, спрямована на досягнення ефективної реалізації гендерної рівності і розширення можливостей жінок та чоловіків у державах-членах Ради Європи. У новій Стратегії підтверджується прихильність Організації  сприяти вирішенню поточних проблем та усуненню перешкод на шляху до досягнення гендерної рівності і на рівні держав-членів, і всередині Ради Європи.

     

    Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не можна однозначно виразити в цифрах, – Ольга Стефанішина

    Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не можна однозначно виразити в цифрах, оскільки цей процес є дуже складним та всеохоплюючим. Про це зазначила Ольга Стефанішина, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції під час презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році.

    Вона підкреслила, що Урядовий офіс щодня проводить цілу низку заходів, які націлені на виконання Угоди. Це в першу чергу, оцінка законодавчих актів, які надходять у Офіс  та переклад актів ЄС, які необхідно імплементувати у національне законодавство.

    За даними Звіту, у фінансовому секторі та галузі освіти, навчання і молоді виконані всі зобов’язання, взяті на 2017 рік. Також значного прогресу вдалося досягти в енергетиці та гуманітарній політиці, у сфері підприємництва і сфері технічних бар`єрів у торгівлі.

    Торік Україна помітно просунулася у реалізації реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади, розпочалося практичне впровадження комплексної реформи державного управління. Завдяки успішному виконанню Плану дій з візової лібералізації, що дозволило Україні отримати безвізовий режим з ЄС, досягнуто прогресу в царині юстиції, свободи, безпеки та права людини. Зокрема, запрацював Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виконується Стратегія розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.

    У 2017 обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС зріс на 29%. Цьому сприяли заходи, передбачені Угодою про асоціацію для сфери технічних бар`єрів у торгівлі. Так впроваджуються акти європейського вертикального (секторального) законодавства у 27 секторах промислової продукції, розпочато офіційні переговори щодо укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА). Формується інфраструктура якості європейського зразка.

    Для покращення бізнес-клімату було запроваджено ефективні правила та методики у сфері заснування та діяльності компаній. Вітчизняне законодавство наблизилось  до права ЄС у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, набув чинності Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Окрім цього, Уряд затвердив Стратегію розвитку туризму та курортів на період до 2026 р. і Стратегію розвитку промислового комплексу України на період до 2025 р.

    У фінансовому секторі запроваджено санкції за недотримання правил супроводження грошових переказів, оновлено законодавство у сфері протидії відмиванню коштів, а також створено підрозділи фінансової розвідки. Національний банк продовжив поступово пом’якшувати тимчасові валютні обмеження.

    Найбільшим досягненням в енергетиці торік стали схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року та ухвалення Закону «Про ринок електричної енергії в Україні». Окрім цього, підписано Угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи, а також ухвалено План заходів з реалізації Меморандуму стратегічного партнерства між Україною та ЄС в енергетичній сфері.

    У сфері енергоефективності ухвалено базовий закон, необхідний для запуску повноцінної роботи Фонду енергоефективності.

    Для виконання зобов`язань з охорони довкілля, зокрема, ухвалено Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» та підзаконні нормативно-правові акти для його реалізації. Окрім цього, схвалено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 р. і створено електронний сервіс «Ecomapa.gov.ua», який містить інтерактивну мапу сміттєзвалищ України.

    Триває участь України в Програмі ЄС «Креативна Європа». Окрім цього, у гуманітарній сфері ухвалено важливі закони «Про державну підтримку кінематографії в Україні» та «Про антидопінговий контроль у спорті». Наглядова рада «Національної суспільної телерадіокомпанії України» набула своїх повноважень у повному обсязі.

    У галузі сільського господарства змінені вимоги до продуктів з какао та шоколаду й імплементовані вимоги до видів цукрів, призначених для споживання людиною. Також встановлені правила пакування насіння та умови його реалізації на ринку, затверджено порядок способів обробки фруктової сировини для виробництва соків та деяких подібних продуктів. Окрім цього, ухвалено концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 рр. Впровадження європейських норм уже дозволило вітчизняним виробникам отримати дозвіл на поставки в ЄС м’яса, харчових і нехарчових продуктів тваринництва.

    Новий Закон України «Про освіту» дав потужний поштовх реформі освіти. Запроваджено елементи дуальної форми навчання. Окрім цього, у цій сфері важливою залишається участь України в програмі ЄС «Erasmus+» з обміну студентів, викладачів та науковців.

    Водночас низка завдань, передбачених Угодою у 2017 році, не були виконані. Зокрема, найбільше відставання від графіку є у сфері громадського здоров`я, транспорту, митниці та оподаткування.

    Зі Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році можна ознайомитися за посиланням.

    Служба Віце-прем’єр-міністра України.

     

    Адаптація українського законодавства до законодавства ЄС має пришвидшитись

    «Євроінтеграція на сьогодні є питанням політичної відповідальності в Парламенті, Уряді, кожному міністерстві та відомстві. Виконання Угоди в 2018 році потребує активізації зусиль, консолідованої позиції та системної парламентсько-урядової співпраці», –  заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році.

    Віце-прем’єр-міністр нагадала, що на основі урядового Плану заходів сформовано урядово-парламентську дорожню карту пріоритетних законопроектів у сфері європейської інтеграції, які протягом 2018 року мають бути розглянуті та ухвалені Верховною Радою. Дорожня карта включає законопроекти, які вже перебувають на розгляді Верховної Ради (понад 50 законопроектів), а також ті, що розробляються і мають бути внесені на розгляд у 2018 році. «На нас чекає один із найбільш важливих етапів європейської інтеграції. У минулому році завдяки співпраці з Парламентом ухвалено 23 основні євроінтеграційні закони, проте в окремих сферах залишаються значні відставання. Адаптація українського законодавства до законодавства ЄС має пришвидшитись. Системна парламентсько-урядова співпраця повинна стати основою для об’єднання зусиль з реформування країни», – зазначила Віце-прем`єр-міністр.

    Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко під час дискусії наголосила на необхідності призначення  голови парламентського комітету з євроінтеграції. «Кадрові квоти, які не можуть поділити між собою, не мають впливати на роботу такого важливого комітету. Вимагаю призначити голову комітету ВРУ», – зазначила вона.

    «Звичайно – це ганьба, що Парламент лише на 30% виконав свою частину роботи з імплементації положень Угоди. Але більше 80% законів з імплементації Угоди про асоціацію, що приходять до Парламенту, подаються не від Уряду. Їх  пишуть навіть не депутати,  а громадські об’єднання, які, іноді, складається таке враження, спеціально пишуть їх так, аби отримати грант. Іноді ці закони потрібно переписувати разів по 15, наскільки вони бувають не досконалі», – додала нардеп.

    Говорячи про кадровий потенціал Уряду та Парламенту, Ірина Геращенко зазначила, що налаштована досить критично. «Дуже багато хто хоче бути причетними до успіхів, але дуже мало хто хоче працювати. Коли потрібно працювати, то ми бачимо багато критиків. У владі лишилися «євродинозаври». Тому я закликаю всіх єврооптимістів більше працювати разом»,-  підкреслила Ірина Геращенко. Вона  також закликала представників  громадянського суспільства та молоді з якісною освітою долучатися до роботи у владі та євроінтеграційних процесів.

    Ірина Геращенко зазначила, що комунікація між Урядом та Парламентом має  інтенсифікуватися та запропонувала поліпшити якість експертизи «євроінтеграційних» законопроектів, що приходять до ВРУ.

    Нагадаємо, за даними Звіту про виконання Угоди про асоціацію у 2017 році, презентованому сьогодні, Верховна Рада виконала 30% євроінтеграційних зобов`язань, передбачених Угодою в 2017 році, центральні органи виконавчої влади – 42% та інші органи виконавчої влади – 50%.

    Зі Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році можна ознайомитися за посиланням.

    Служба Віце-прем’єр-міністра України.

     

    Україна може розраховувати на повну подальшу підтримку ЄС на шляху реформ, – Хюґ Мінґареллі

    У 2018 році євроінтеграція має стати тотальною. Виконання Угоди про асоціацію – це відповідальність усіх гілок влади. Про це під час презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2017 році заявила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

    За її словами, у 2018 році має бути запущено оновлену систему державного контролю безпечності харчових продуктів, встановлено вимоги до маркування та інформації для споживачів про харчові продукти, а також до матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Задля розвитку вітчизняного високотехнологічного експорту та просування у підготовці до підписання Угоди АСАА (Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів) слід ухвалити зміни до законів про технічні регламенти й оцінку відповідності та про здійснення державного ринкового нагляду, які чекають на розгляд у Парламенті.

    У сфері захисту довкілля Україна має остаточно ухвалити закон про стратегічну екологічну оцінку, законодавчо врегулювати питання доступу до екологічної інформації, запобігання забрудненню підземних і поверхневих вод, проведення моніторингу та оцінку забруднення повітря, у сфері управління відходами – встановлення вимог до упаковки та відходів упаковки тощо.

    У сфері транспорту очікується ухвалення Верховною Радою України пакету євроінтеграційних законів, які врегульовують увесь спектр питань у сфері транспорту, зокрема, вимоги до перевезення небезпечних вантажів, автомобільного, залізничного транспорту, внутрішнього водного транспорту.

    У 2018 році планується підписання Угоди з Європейською Комісією про співробітництво в галузі доступу до даних і використання даних супутників Sentinel програми Copernicus, завершення роботи із розширення дії супутникових систем функціонального доповнення EGNOS на територію України, а також – розробка та затвердження п’ятирічної Загальнодержавної цільової науково-космічної програми України.

    Триватиме реформа освіти. Зокрема, в 2018 році очікується ухвалення законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», та «Про освіту дорослих».

    Аби забезпечити доступ громадян до актуальної та вичерпної статистичної інформації відповідно до європейських стандартів, у 2018-му році очікується розроблення та впровадження за підтримки ЄС Єдиного веб-порталу офіційної статистичної інформації.

    Щодо митних питань в поточному році сподіваємося на ухвалення важливих урядових євроінтеграційних ініціатив з метою спрощення формальних процедур торгівлі товарами і режиму транзиту та приєднання України до відповідних Конвенцій ЄС, зокрема, запровадити дієвий механізм інституту уповноваженого економічного оператора, забезпечити захист інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон, тощо.

    Крім того, в 2018 році відбуватимуться реформування системи митниці та запроваджуватиметься концептуально новий порядок взаємодії митних та контролюючих органів з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності відповідно до передових європейських підходів.

    За словами Голови Представництва ЄС в Україні Хюґа Мінґареллі, Україна може розраховувати на повну подальшу підтримку ЄС на шляху реформ. «10 млрд євро для цього доступні, 13 великих проектів діють. Любі українці, ми готові допомагати», – зазначив Посол. Він підкреслив, наскільки важлива комунікація змін, які відбуваються. «Потрібно пояснювати українцям, як виконання Угоди вплине на їх життя. Є багато популістів, які намагаються знецінити досягнення, що є, показати, що Угода не працює. Потрібно пояснювати, що виконання Угоди необхідне українцям, а не ЄС. А у вас є багато успіхів, які безпосередньо впливають на життя громадян. Наприклад, система державних закупівель Prozorro, завдяки якій українські компанії відчули, що таке чесна і прозора конкуренція», – зазначив Хюґ Мінґареллі. «Ми одна команда, і  виконання Угоди буде нашим спільним успіхом або спільною поразкою. Впевнений, що шляхом зростання  благополуччя України, кожного українця, через кілька років Україна стане частиною спільного ринку ЄС», – зазначив Посол.

    Повний звіт про виконання Угоди у 2017 році можна переглянути за посиланням.

    Служба Віце-прем’єр-міністра України.

     

    Зміни, які відбулися у 2017 році, роблять європейську інтеграцію України незворотною, – Іванна Климпуш-Цинцадзе на презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію

    Зміни, які відбулися у 2017 році, роблять європейську інтеграцію України незворотною. Про це заявила Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе на презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію. В презентації взяли участь представники Європейського Союзу, Уряду, Парламенту, громадянського суспільства.

    Звіт складається з 24 розділів, що відповідають розділам Угоди про асоціацію та визначають обсяг виконаних Україною зобов`язань.  «Звіт про її виконання показує кожному із нас, в яких сферах та якими темпами  наша держава реформується, які перспективи ми маємо попереду, якого рівня якості може бути наше життя в нашій державі. Звіт є не просто відображенням статистичної інформації, а детальним аналітичним документом виконання Угоди про асоціацію», – зазначила Віце-прем`єр-міністр.

    За її словами, окрім найвизначніших подій, таких як вступ в дію Угоди про Асоціацію та безвізового режиму, протягом 2017 року відбулося надзвичайно багато змін у сфері євроінтеграції. Ухвалено 23 системні закони, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію. Вони охоплюють питання енергетики і енергоефективності, безпечності та якості харчової продукції, впровадження міжнародних стандартів у сфері бухобліку та фінансової звітності, аудиторської діяльності тощо. Розпочато офіційні переговори щодо укладання Угоди про оцінку відповідності та пприйнятність промислових товарів (АСАА), що є важливим кроком до зменшення технічних бар’єрів для українського промислового експорту; ратифіковано Конвенцію про правила походження товарів «ПанЄвроМед» та Угоду про участь України в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)». «Ці та інші зміни роблять європейську інтеграцію України незворотною і їх не виміряти відсотками. Водночас не все із того, що було заплановано, вдалось виконати», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

    За словами Голови Представництва ЄС в Україні Хюґа Мінґареллі, змін, які відбуваються в Україні,  можуть не помічати лише люди з дуже обмеженим світоглядом. Він наголосив на тому, що євроінтеграція – це командна робота, і коли одна ланка не виконує свою роботу належним чином, страждає весь процес. Посол акцентував, що не має сумніву в ефективній координації роботи з виконання Угоди всередині Уряду. Водночас затримка з ухваленням потрібних законів у Парламенті гальмує весь процес євроінтеграції. Посол наголосив на необхідності чіткого виконання парламентсько-урядової дорожньої карти законодавчої роботи. Хюґ Мінґареллі підкреслив, що найуспішнішими напрямами євроінтеграції нині є сфера санітарних та фітосанітарних заходів, енергетика та енергоефективність, довкілля, цифровий та фінансовий ринок. Однак необхідно активізувати роботу в сферах транспорту, авторського права та інтелектуальної власності, митниці та оподаткування. «Всі ці зміни мають призвести до головного – впливу на життя українців, на підвищення їх добробуту. Фантастичні можливості, які є в України, повинні бути використані на повну», – зазначив Хюґ Мінґареллі.

    Загальний прогрес виконання Угоди за 2017 рік склав 41%. При цьому Верховна Рада виконала 30% євроінтеграційних зобов`язань, передбачених Угодою в 2017 році, центральні органи виконавчої влади – 42% та інші органи виконавчої влади – 50%.

    Повний звіт про виконання Угоди у 2017 році можна переглянути за посиланням.

    Служба Віце-прем’єр-міністра України.

     

    Необхідно винести євроінтеграцію за межі політичної боротьби, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

    Європейська інтеграція належить до життєво важливих національних інтересів пріоритетів та потребує згуртованості і дій в інтересах суспільства, а не окремих політичних сил, які намагаються використати труднощі, що виникають, в своїй популістичній риториці. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році.

    Вона підкреслила, що євроінтеграція є питанням політичної відповідальності в Парламенті, Уряді, в кожному міністерстві та відомстві. Виконання Угоди у 2018 році потребує активізації зусиль, консолідованої позиції та системної парламентсько-урядової співпраці. «Європейська інтеграція є спільною відповідальністю, а не лише пріоритетом  окремого інституту чи гілки влади», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

    За її словами, на основі урядового Плану заходів сформовано Урядово-Парламентську дорожню карту пріоритетних законопроектів у сфері європейської інтеграції, які протягом 2018 року мають бути розглянуті та прийняті Верховною Радою України.  «Маю сподівання, що наступного тижня ми з Парламентом зможемо активізувати роботу задля модернізації країни та  стійкого економічного зростання країни», – зазначила Віце-прем’єр-міністр. Вона також підкреслила, що задля чіткого розуміння потреб суспільства надзвичайно важливою є підтримка конструктивного діалогу з громадськими організаціями.

    Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала партнерам з ЄС за те, що у 2017 році продовжували підтримувати Україну на шляху реформ, ухваливши відповідну програму на 2018-2020 рр. В програмі йдеться про посилення підтримки інституцій та належного урядування, економічного розвитку, контактів між людьми та соціального включення.  «Ми маємо скористатися  досвідом наших сусідів, які вже приєднались до ЄС та обговорювати шляхи вирішення євроінтеграційних завдань, які згуртовують, а не роз’єднують», – зазначила урядовець.

    В той же час вона підкреслила, що  не очікує, що модернізація країни у 2018 році проходитиме легко. «На нас чекає один із найбільш важливих етапів європейської інтеграції. Країна входить в рік кропіткої, рутинної роботи впровадження принципів і стандартів ЄС у повсякденну практику. Перебудова системи влади і суспільних відносин часто передбачає ухвалення непопулярних рішень, які дадуть ефект лише  через три, п’ять, десять років. Доведеться приймати непопулярні рішення. Цим обов’язково скористаються певні політичні сили, особливо із наближенням нового виборчого циклу. Нагальною потребою на сьогодні є винесення євроінтеграції за межі політичної боротьби»,- підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

    За її словами, втілення в життя європейських стандартів і норм, впровадження верховенства права, справжньої ринкової економіки, захисту прав і свобод людини є вибором українського народу. Вона нагадала, що євроінтеграція була основною, засадничою вимогою Революції Гідності, і не просто через певні геополітичні сподівання. «А саме через те, що євроінтеграція є єдиним шляхом переходу до демократичного, модерного, відкритого суспільства, де всі мають рівні можливості. Може, це не зовсім ідеальний шлях, але іншого немає. Євроінтеграція – це найкращий рецепт та універсальний стимул для змін, для побудови ефективної держави, міцної економіки, потужного громадянського суспільства. Саме тому євроінтеграція повинна бути тотальною. В іншому випадку вона не буде успішною. Тотальна євроінтеграція означає, що зміни повинні торкнутися всіх людей,  всіх сфер життя. Ми вимагатимемо змін від кожної людини. Вимагатимемо прозорого ведення бізнесу, піклування про екологічні проблеми, сумлінного виконання вимог стосовно якості харчових продуктів, енергоефективності та енергозбереження. Зміни зачеплять всіх. І це єдине, що є незмінним», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

    «Але щоб мати змогу і право закликати людей до змін, держава має змінюватися набагато швидше, ефективніше і глибше. Долати звичні практики, що залишилися нам у спадок від колоніального минулого, впроваджувати прозорі процедури відповідно до неодноразово перевірених європейських стандартів. Не прикриватися відомим бюрократичним гаслом «так було завжди». А головне – не відвертати від курсу через те, що певні рішення і механізми нам не подобаються, або ще гірше – зачіпають особисті інтереси. А такі тенденції сьогодні, на жаль. Успіх приходить тоді, коли ми діємо разом, невдачі ж наздоганяють тоді, коли кожен сам за себе. Лише за такого ставлення  ми зможемо подолати складний передвиборний період і успішно пройти тест на міцність. Сподіваюся на співпрацю, об’єднання зусиль і тотальну євроінтеграцію», – додала Віце-прем’єр-міністр.

    Зі Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році можна ознайомитися за посиланням.

    Служба Віце-прем’єр-міністра України.

    Київ вийшов на новий формат річної програми співпраці з НАТО

    Офіційний Київ чітко визначає цілі співробітництва з НАТО, заявляє віце-прем’єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

    “Найбільшим стратегічним досягненням року є те, що ми остаточно оформили своє бачення мети співпраці з НАТО. Це закріплено в законодавстві: стратегічна мета України – досягти членства в Альянсі. Це концентрація громадської підтримки політичних еліт”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе в Під час конференції “20-річчя особливого партнерства України і НАТО” в понеділок у Києві.

    За словами віце-прем’єра, в поточному році офіційний Київ вийшов на новий формат Річної національної програми співробітництва з НАТО. “Цей документ презентує карту завдань, змін і реформ, які ми повинні зробити в контексті наближення до НАТО. Ми розуміємо, що ці завдання були визначені в річний програма співпраці з НАТО, і дещо нам вдалося реалізувати успішно, дещо немає. але кожен крок в цьому напрямку стає більш ефективним “, – підкреслила вона.

    І.Климпуш-Цинцадзе зазначила, що річна програма на 2018 рік розробляється з урахуванням громадської думки та з залученням радників від країн-членів НАТО.

    Джерело: http://ua.interfax.com.ua/news/political/468893.html

    Володимир Гройсман: Три головні завдання Уряду – стабілізувати ситуацію, забезпечити відновлення економічного зростання та соціальну справедливість у країні

    Уряд має забезпечити виконання трьох першочергових завдань – стабілізації ситуації у країні, забезпечення відновлення економічного зростання та соціальної справедливості, що дозволить підвищити якість життя громадян та повернути відчуття гідності за країну. Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV увечері понеділка, 25 квітня.

    “Стабілізувати ситуацію, забезпечити відновлення економічного зростання і забезпечити соціальну справедливість – три важливі завдання, які ми маємо здійснити. У тому числі, і повернути відчуття гідності за свою країну, – заявив Володимир Гройсман. – Тут мають бути нормальні стандарти якісного життя”, – наголосив він.

    Глава Уряду наголосив, що стратегічна мета України – “це європейська і євроатлантична інтеграція, це рівень життя, який сьогодні є в європейських країнах”. Цей рівень життя можливо забезпечити лише шляхом структурних і глибоких реформ, підкреслив Володимир Гройсман.

    Так, необхідно подолати усі негативні явища, що заважають розвитку країни, зокрема корупцію, наголосив Прем’єр-міністр. Глава Уряду навів приклади високих цін на ліки, непрозорої діяльності української митниці та неефективного державного управління. Забезпечення прозорості роботи у цих сферах дозволить повернути до Державного бюджету країни десятки мільярдів гривень, які раніше втрачалися через корупцію та монополії. “Державу треба реформувати достатньо глибинно. Треба таку систему, яка вже ніколи не дасть будь-яким пройдисвітам своїми схемами порушити національний інтерес”, – підкреслив Прем’єр-міністр, зазначивши, що реформування цих сфер є одними з пріоритетів діяльності Уряду.

    Серед інших важливих для Кабінету Міністрів напрямків роботи – проведення судової реформи, реформа освіти, розбудова доріг, проведення дерегуляції, створення привабливого бізнес-клімату, розробка якісної податкової реформи, а також відродження національної економіки.

    Також Уряд забезпечить проведення публічної приватизації державних підприємств. “Там, де сьогодні годівниці тих чи інших людей, які сидять на держпідприємствах, Уряд вже сьогодні демонструє приведення і призначення на посади якісних фахівців”, – наголосив він, нагадавши, що Кабінет Міністрів призначив нового керівника ПАТ ”Укрзалізниця”, обраного у результаті відкритого конкурсу. “Через такі впровадження країна почне змінюватися”, – підкреслив Володимир Гройсман.

    Прем’єр-міністр зауважив, що новосформований Уряд буде відкритим, забезпечуватиме тісну взаємодію з експертним середовищем, громадянським суспільством, а також Парламентом та Президентом України “для того, щоб наводити лад в країні і вирішувати як оперативні завдання, так і формувати цілісну систему”.

    Наразі кожне з міністерств працює над визначенням 3-5 пріоритетів роботи у кожній сфері. Оперативний план з конкретними завданнями та чіткими термінами виконання Уряд представить наступного місяця, зазначив Глава Уряду.

    “Для мене влада не є цінністю і не самоціллю. Для мене важливо, щоб ми могли змінити ситуацію в країні. Я би хотів, щоб коли я піду, у країни було блискуче майбутнє. Я всього лише один з 45 мільйонів, але якщо у цій країні буде 45 мільйонів людей, у яких з’явиться надія, це того варто”, – наголосив Прем’єр-міністр.

    При цьому, Глава Уряду зауважив, що прийняття непопулярних рішень є неминучим. “Але якщо я буду робити це для того, щоби у нашій країні з’явилося майбутнє, і наші діти не були під тиском, я готовий це робити. І в цьому є сама суть”, – підкреслив Володимир Гройсман.

    Стратегічне завдання ГУР – реформувати воєнну розвідку, впровадити усі новітні технології та стандарти євроатлантичних партнерів України

    Президент Петро Порошенко наголошує, що українська воєнна розвідка має продовжити розвиток та реформування, щоб впровадити всі стандарти та технології НАТО. Про це він заявив на урочистостях з нагоди 25-ї річниці воєнної розвідки України під час відвідування одної з військових частин Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

    Вітаючи військовослужбовців ГУР Міністерства оборони України з професійним святом, Глава держави зазначив, що з моменту початку формування воєнної розвідки і до тепер вона посіла надзвичайно важливе місце в забезпечені оборони і безпеки.

    Президент зазначив, що подальший розвиток воєнної розвідки України він та керівництво Міністерства оборони ставить одним із перших пріоритетів. «Перед ГУР стоїть стратегічне завдання – реформувати воєнну розвідку таким чином, щоб впровадити усі новітні технології та стандарти наших євроатлантичних партнерів», – наголосив Президент. Він зауважив, що вже сьогодні військові розвідники мають новітню техніку, програмне забезпечення, яких ще 2-3 роки тому не мали. «Новітні безпілотні літальні апарати, засоби радіоелектронної боротьби, озброєння розвідників дали їм можливість в рази, якщо не в десятки разів, підвищити ефективність їх роботи», – констатував Петро Порошенко.

    «Добування випереджувальної інформації, підвищення аналітичної та прогностичної складової розвідувальної діяльності сьогодні є пріоритетним завданням, яке я ставлю перед воєнною розвідкою. Впевнений, що завдання будуть виконані якісно і з притаманним вам професіоналізмом», – додав він.

    Глава держави запевнив, що як Верховний Головнокомандувач докладатиме всіх зусиль для підтримки і забезпечення пріоритетного подальшого розвитку воєнної розвідки. «Я сьогодні можу твердо наголошувати – ніколи воєнна розвідка не мала таких умов, такої уваги, такого фінансування, як зараз. І не просто умов, фінансування і уваги. Такого рівня довіри, шани і поваги», – сказав він.

    «Ми це маємо дуже цінувати – довіру народу. Вона зароблена кров’ю, професіоналізмом українських розвідників. Вони точно знають – там, де розвідники, там – перемога. І я дуже дякую вам за це», – наголосив Президент.

    «Мало хто бачив обличчя, знає прізвища і навіть імена воїнів-розвідників, крім вас самих. Проте, всі знають, що розвідка на полі бою – це очі і вуха командира і штабу. Саме розвідка дозволяє чути і бачити противника, щоб своєчасно прийняти правильне рішення. На сьогодні ГУР по праву можна вважати одним із досвідченіших розвідувальних органів не лише в нашій державі, а й в Європі», – сказав Петро Порошенко.

    Він наголосив, що саме нинішньому поколінню розвідників випала доля змінювати сталі стереотипи та вносити корективи в діяльність військової розвідки в умовах не оголошеної проти України гібридної війни з боку Росії.

    «Саме ваш досвід зараз вивчається військовими розвідками усього світу. Досвід позитивний, досвід переможний. Здобуті документи, розроблені і представлені інформаційно-аналітичні матеріали, інші проведені спеціальні заходи наявно свідчать, що перехід на якісно новий рівень діяльності воєнної розвідки в Україні відбувся», – додав Президент. Головним управління ефективно використовуються сучасні технічні засоби розвідки, формуються нові підрозділи, які вже повністю опанували перспективні види технічної розвідки і продовжують нарощувати свої можливості, констатував він.

    Особливу вдячність Петро Порошенко висловив воїнам-розвідникам за участь в антитерористичній операції на Сході України. «В найскладніший час, на початковому етапі проведення АТО на територіях Донецької і Луганської областей, підрозділи розвідки виконували найвідповідальніші і найнебезпечніші завдання», – зазначив Президент.

    «Завдяки їхнім діям та самопожертві було врятовано сотні людських життів, військової техніки. Воєнні розвідники значно розшири спектр заходів, що дало можливість отримати повні дані щодо угрупувань російських окупаційних військ. Здобути, що важливо, беззаперечні докази воєнної присутності збройних сил Росії на окупованій території України», – також наголосив Верховний Головнокомандувач.

    Петро Порошенко зазначив, що останнім часом було значно покращено матеріально-технічне забезпечення ГУР, збудовано житло для військових підрозділу, сучасний тренувальний центр за стандартами НАТО, аналогів якого немає в інших країнах Європи. «Це результат нашої співпраці з нашими стратегічними партнерами з країн НАТО – Сполученими Штатами Америки, Великою Британією, Польщею та іншими нашими партнерами», – додав Петро Порошенко, зауваживши, що цей комплекс дозволить здійснювати підготовку спецпризначенців за передовими методиками країн світу та з урахуванням досвіду, набутого під час проведення АТО.

    Президент вручив державні нагороди військовим розвідникам.

    Глава держави також оглянув будівлі та комплекси, збудовані для підготовки та забезпечення особового складу підрозділу спеціального призначення. Верховному Головнокомандувачу було продемонстровано тренування військових. Крім того Президент оглянув технічні засоби розвідки, які є на озброєнні у технічної розвідки, озброєння, спеціальне спорядження та технічні засоби, що є на озброєнні спецпризначенців.

    Президент також повідомив, що підписав Указ про присвоєння імені генерал-майора Максима Шаповала спеціальному резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони України. В документі зазначається, що ім’я героя присвоєно спецрезерву ГУР з метою увічнення пам’яті Героя України Шаповала, зважаючи на особливі заслуги перед Батьківщиною, виняткові мужність та героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, а також враховуючи бойові заслуги, зразковість виконання поставлених завдань та високий професіоналізм. Глава держави вручив новий прапор підрозділу.

    Прес-служба Президента України. 

    Особливе партнерство України з НАТО

    Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року

    Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м.Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

    Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).

    Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної  безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.

    23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).

    Відповідно, внесені зміни до ст. 6, 8 Закону «Про основи національної безпеки України» і ст. 11 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», згідно з якими, відновлено курс євроатлантичної інтеграції, а основними напрямами державної політики з питань національної безпеки і основними засадами зовнішньої політики України визначено поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.

    У контексті розвитку відносин України з НАТО на найвищому рівні ухвалені рішення про відмову України від здійснення політики позаблоковості; визначення нової Стратегії національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 5 травня 2015 року №287/2015); проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; вдосконалення системи координації співробітництва України з НАТО; підвищення ефективності під час підготовки та реалізації річних національних програм; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері.

    Відносини між Україною та НАТО мають два основних виміри: політичний діалог і практичне співробітництво. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

    Ключовим системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 року. РНП-2015 затверджена Указом Президента України № 238/2015 від 23 квітня 2015 року. РНП-2016 затверджена Указом Президента України № 45/2016 від 12 лютого 2016 року.

    В українському суспільстві збільшується суспільна підтримка курсу на членство України в НАТО. За різними даними – це 40-50%. МЗС працює над тим, щоб у повній мірі використати відкриті для України можливості зближення з НАТО. Для цього укладені рамкові угоди і триває робота над відповідними імплементаційними угодами в рамках Трастових фондів на підтримку обороноздатності України, зокрема, таких фондів налічується шість:

    Трастовий фонд НАТО з кібербезпеки;

    Трастовий фонд НАТО з реформування систем логістики і стандартизації ЗС України;

    Трастовий фонд НАТО з фізичної реабілітації (протезуванні) військовослужбовців, поранених в АТО;

    Трастовий фонд НАТО з модернізації системи управління та зв’язку;

    Трастовий фонд НАТО з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців.

    Трастовий фонд НАТО з розвитку національної системи протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям.

    Окрім того, запрацював перший в рамках Комісії Україна-НАТО Трастовий фонд з перезахоронення радіоактивних відходів. Разом це біля 6 млн євро. Ще на 10 млн євро можуть розраховувати українські науковці протягом 2014-2017 рр. в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

    Підготовлено до підписання Угоду між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні. Таку установу Альянс матиме вперше і саме в Україні. Також вперше в Україні у вересні 2015 р. на Яворівському полігоні пройшли командно-штабні навчання з реагування на надзвичайні ситуації «Україна-2015», які відкривали Президент України та Генеральний секретар НАТО.

    Від НАТО та її держав-членів продовжує надходити матеріально-технічна, дорадча, тренувальна допомога українському сектору безпеки і оборони.

    Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН створено п’ять спільних робочих груп Україна-НАТО (СРГ): з питань воєнної реформи (СРГ ВР); оборонно-технічного співробітництва (СРГО); економічної безпеки; планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС); зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ НОД).

    У 2014-2016 рр. в Україну були направлені радники в оборонній сфері до Офісу зв’язку НАТО в Україні в цілях дорадчої допомоги у підготовці нової Стратегії національної безпеки України; проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері (згідно з Коаліційною угодою в рамках реформи ЗСУ передбачається   поступовий перехід (до 2019 р. ) на стандарти НАТО (STANAG)).

    Україна бере участь в операціях НАТО в Афганістані та Косово.

    Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід’ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

    Переглядів 60057 Останнє редагування Вівторок, 11 червня 2019 09:19
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Володимир-Волинська районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Володимир-Волинській райдержадміністрації.
    Адреса: 44700, м.Володимир-Волинський, вул. Небесної Сотні, 3, т.24467, E-mail: post@vvadm.gov.ua
    © 2014 vvadm.gov.ua