В Україні зареєстровано 116 видів комірних шкідників, які пошкоджують зерно і зернову продукцію під час зберігання. Щороку під час зберігання через них втрачається від 5-10 до 30% зібраного зерна істотно знижуються харчові ,фуражні та посівні якості. Найпоширеніші з них: комірний і рисовий довгоносики, малий борошняний і булавовусий хрущаки, суринамський та коротковусий рудий борошноїди, зерновий шашіль, гороховий зерноїд, південна комірна та млинова вогнівки, зернова міль, борошняний кліщ та інші.
Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах умов їх кількість може різко зростати. У лабораторних умовах 2 пари жуків комірного і рисового довгоносиків в зерні пшениці за 9 місяців розвитку дають потомство, яке складає 6211 та 7978 особин.
Передусім, шкідники хлібних запасів небезпечні для насіння. Пшениця й кукурудза, пошкоджені комірним довгоносиком , втрачають схожість відповідно на 92 і 27 %,рисовим довгоносиком -75 і 61% , малим борошняним хрущаком -53 і 24% , суринамським борошноїдом-25 і 18 %.
Насіння гороху , квасолі , еспарцету , пошкоджене зерноїдами, втрачає схожість на 70 – 90 %. Згубна дія кліщів у насінні пшениці проявляється в зменшенні схожості на 6 – 19 %.
Живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухою, павутинням. Зерно склеюється в грудки, ущільнюється, в ньому підвищуються температура й вологість. З пошкодженого зерна одержують неякісне, з погіршеними хлібопекарськими і смаковими якостями борошно. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, які синтезують отруйні для людей і тварин мікотоксини , виділяють токсичні та канцерогенні речовини.
Стратегія захисту зернових запасів від шкідливих організмів ґрунтується на особливостях їх розповсюдження, розмноження і шкідливості в залежності від умов, способів і режимів зберігання зерна. Підготовка приміщень до приймання зерна. Для цього слід повністю звільнити їх від продукції що зберігалася. З метою ліквідації осередків шкідників і запобігання проникненню їх у незаселену продукцію слід ретельно очистити підлогу, стіни, опорні стовпи, балки, кути, пази, щілини, підпілля, зерноочисні машини, транспортні засоби, тару, інвентар від сміття, пилу, зернового просипу. Приміщення складів провітрюють і просушують, обробляють розчином хлорного вапна. Ретельно очищають прискладську територію від зернових просипів, сміття, бур'янів та інших решток. Після санітарної очистки обробку не завантажених складів проводять вологим способом, використовуючи емульсії препаратів з діючою речовиною-піриміфос-метил, лямбда-цигалотрин, альфа-циперметрин та інші. Норма витрати робочої рідини 200мл\кв. м. За дезінсекції при складської території витрату робочої рідини збільшують удвічі.
При роботі з пестицидами дотримуйтесь правил техніки безпеки та особистої гігієни.
Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області
