По першому питанню виступили Ростислав Стасько - начальник управління держпраці в області та Світлана Савчук - начальник головного управління ДФС в області.

Зокрема, була закцентована увага на тому, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджено «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» та «Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю».

Вказаною постановою запроваджено нові підходи у відносинах держави та бізнесу, згідно з якими головними пріоритетами інспекторів визначені профілактична робота та консультування роботодавців. Порядком передбачено, що роботодавці можуть ініціювати проведення державними інспекторами регулярних інформаційно-роз'яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників. Запроваджується також можливість проведення за бажанням роботодавця так званого "аудиту" трудового законодавства, а заходи впливу пропонується застосувати лише у випадку, якщо роботодавець відмовляється усувати порушення законодавства про працю. Разом з тим, порядок визначає ефективний механізм виявлення неоформлених працівників, що є черговим кроком Уряду у боротьбі за легалізацію доходів громадян та недобросовісних підприємців.

Світлана Павлівна наголосила і на тому, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад зокрема належить здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам про охорону праці, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах.

До відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, крім вищезазначених повноважень, належать  здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Найперше необхідно відзначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 розрізняються питання здійснення державного контролю та державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі — виконавчі органи рад).

Інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4—7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”);

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

У разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях можуть залучатися (за згодою керівника об’єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок, члени яких працюють в об’єкта відвідування, організацій роботодавців та їх об’єднань.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Держпраці веде реєстр посвідчень інспекторів праці.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — двох робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.

За рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об’єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування.

На даний час Мінсоцполітики не визначено порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги, а Держпраці - порядок складення та форми журналів, інструкції з оформлення документів, що складаються під час підготовки, в ході та за результатами інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.

Урядова програма монетизації зекономлених субсидій передбачає грошову виплату: еквівалент вартості 150 кВт електроенергії (174,00 грн.) або 100  м³ газу (695,79 грн.), якщо цей ресурс використовувався для опалення.

Органами соціального захисту населення проводиться робота щодо повідомлення субсидіантів про необхідність подання заяви до 1 вересня до рай(міськ)управлінь та департаменту Луцької міської ради, на підставі якої здійснюватиметься виплата грошової винагороди частини невикористаної житлової субсидії, а також прийом заяв від громадян.

Станом на 22 червня  заяви на виплату частини зекономлених субсидій прийнято від 1,2 тис. осіб.    

  Про хід виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 щодо виплати громадянам невикористаних сум житлових субсидій доповіла присутнім директор департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації Оксана Гобод. 

Відтак, стало відомо, що в області протягом опалювального періоду 2016-2017 років субсидію на житлово-комунальні послуги отримувало 179,4 тис. громадян.

Для організації роботи по монетизації субсидій органами соціального захисту населення проведено:

- зустрічі з організаціями та підприємствами–виробниками послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, газо- та електропостачання;

- нформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення (виїзди мобільного соціального офісу, розміщення інформаційних матеріалів в місцевих друкованих виданнях та сайтах, виступи на телебаченні та інше),

- навчання-семінар зі спеціалістами органів соціального захисту, до  компетенції яких належать питання надання житлової субсидії.

Внаслідок проведеної роботи грошову винагороду від держави за енергоефективність  отримають майже 53,0 тисячі волинських сімей.

На виконання Урядового рішення (постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 300 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України») підприємствами–виробниками послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, газо- та електропостачання здійснено розрахунок невикористаних сум субсидії за особовими рахунками споживачів, яким було призначено субсидію на опалювальний сезон 2016-2017 років.

Відповідно до поданих організаціями-надавачами послуг актів з  розрахунками  невикористаних субсидій, суми, що повертаються до бюджету, наступні:

          електропостачання –  1,8 млн. гривень,

          теплопостачання –   30,1 млн.гривень,

          водопостачання та водовідведення – 13,1 млн. гривень,

          газопостачання -  195,0 млн.гривень.

Всього: 239,9 млн. гривень. 

На 22 червня поточного року із 147 підприємств розрахунок невикористаної суми субсидії на оплату послуг з постачання холодної води не проведено Дубищенською селищною радою (Рожищенський район).

Згідно списків поданих ТОЗ «Волиньгаз збут» та ПАТ «Волиньобленерго», сума невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання, що використовувались для індивідуального опалення  підлягає монетизації, та становить:

          - за газопостачання 33,3 млн. грн.,

          - за електропостачання  34,0 тис. грн.

Урядова програма монетизації зекономлених субсидій передбачає грошову виплату: еквівалент вартості 150 кВт електроенергії (174,00 грн.) або 100  м³ газу (695,79 грн.), якщо цей ресурс використовувався для опалення.

Органами соціального захисту населення проводиться робота щодо повідомлення субсидіантів про необхідність подання заяви до 1 вересня до рай(міськ)управлінь та департаменту Луцької міської ради, на підставі якої здійснюватиметься виплата грошової винагороди частини невикористаної житлової субсидії, а також прийом заяв від громадян.

Станом на 22 червня  заяви на виплату частини зекономлених субсидій прийнято від 1,2 тис. осіб.