Відомо, що 2017-ий має стати роком секторальної децентралізації, а розвиток галузей освіти та медицини – найбільш пріоритетні. Відтак, під час наради стало відомо, що Міністерство регіонального розвитку спільно із Міністерством освіти і науки розпочали розробку та впровадження проекту створення нового освітнього середовища у 200 школах України.
– Наша мета – створити повноцінний комфортний освітній простір. Комфортний у всіх сенсах – із точки зору облаштування та технічного забезпечення шкіл до наповнення навчального процесу, – зазначив Геннадій Зубко.
Так, за словами Лілії Гриневич, зміни в освіті на нинішньому етапі розвитку країни просто необхідні. За результатами опитування Інституту соціальної та політичної психології НАПН України бачимо, що 75,6 % українців підтримують ідею реформування освіти. Такої ж думки 90,1% педагогів та 81,5% самих школярів.
– Усі розуміють – школа залишилася позаду розвитку суспільства. І основна претензія у тому, що вона не готує дітей до життя у ХХІ столітті, сучасному середовищі. І те, що навчальний заклад, на жаль, малоефективний для вирішення професійних та власних проблем. Навіть останні дослідження показують прямий зв’язок між якістю середньої освіти та темпами економічного зростання країни, – зазначила Лілія Михайлівна.
Розповіла Міністр і про кореляцію професійних навичок із потребами міжнародного ринку праці, які будуть необхідні молоді для працевлаштування у 2020 році. Серед них: уміння критично мислити, вирішувати складні завдання, навички координації та взаємодії в управлінні людьми, когнітивна гнучкість, вміння вести переговори, емоційний інтелект. Такі навички у нинішній системі освіти не формуються.
Тож, слідуючи концепції нової української школи, яка уже вміщена у Законі України «Про освіту», за який уряд проголосував у першому читанні, обумовлює й певну модель майбутнього випускника. Це усебічно розвинена, цілісна особистість, патріот із активною позицією, який діє відповідно до морально-етичних принципів, здатен розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці та учитися впродовж усього життя.
Окрім концептуального підґрунтя говорили й про розбудову інфраструктури, яка повинна забезпечувати комфортне перебування учнів у школі. Важливим залишається й питання транспортних перевезень. У цьому позиція Міністерства чітка – діти повинні мати початкову школу якнайближче до місця проживання. Учням ж старшого віку потрібно мати рівний доступ для здобуття якісної освіти у повноцінних навчальних закладах.
Загалом же, для втілення запропонованого освітнього проекту, використовуватимуться відразу кілька джерел фінансування: кошти Державного фонду регіонального розвитку, субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, субвенція з Державного бюджету, кошти міжнародної технічної допомоги.
Так, для реалізації пілотного проекту «Нове освітнє середовище» буде відібрано 200 шкіл з усієї України, в 50-ти з них розпочнуть навчати першокласників уже за новою програмою.
– Серед цих шкіл ми шукаємо педагогічні колективи, вчителів, які готові застосувати інтегрований підхід до навчання у початковій школі, брати участь у розробці нових навчальних матеріалів. У цих школах повинні бути директори, відкриті до змін, які згодом стануть лідерами реформи у процесі її поширення на всі школи району та області, – розповіла Лілія Гриневич.
Загалом же, Віце-прем’єр-міністр відзначив, що найбільш ефективним буде формування освітнього простору саме в об’єднаних територіальних громадах, що дозволить на початковому етапі оптимізувати інфраструктуру та ефективно інвестувати кошти. Важливо, що за однакових умов при виборі школи-учасника в проекті, перевага надаватиметься навчальному закладу ОТГ. Адже мета проекту передбачає створення освітнього простору саме в опорних школах територіальних громад.
Відділ інформаційної політики облдержадміністрації.